детермінативи

-ів, мн.

1) Обов'язкові показники при іменнику, що виражають граматичне значення визначеності.

2) Стародавні елементи суфіксального типу.

3) У єгипетській та хетській ієрогліфіці, шумерському та хетському клинописі – знак, що не вимовлявся при читанні і був показником класу, до якого належить слово.

4) У китайській ієрогліфічній писемності – елемент, спільний для ряду ієрогліфів, який може виступати і в якості самостійного ієрогліфа.